До питання правочинства та його наслідків

Як захистити роботодавця в складних економічних умовах? Часто звертаються бізнесмени із запитаннями щодо рекомендацій правого захисту їх економічних інтересів. Звичайно, немає однакових справ і унікальних способів вирішення тих чи інших проблем. Якщо почати розбиратись – можна зрозуміти наступне. Загалом: понад 600 000 кримінальних проваджень відкрито з лютого 2022 року по липеньсерпень 2023, без урахування 2024 та початку 2025. Якщо врахувати 2024–початок 2025 років, реальна цифра легко перевищує 700 000. Різні тематичні категорії (ухиляння, воєнні злочини РФ, дезертирство/СЗЧ, колабораціонізм та шахрайство) дали десятки тисяч окремих проваджень, що закладає підґрунтя для загальної масивної цифри. Власне проти бізнесу - 2023 рік - рекорд: відкрито 43 138 кримінальних проваджень - найвищий показник з 2012 року. 2024 рік (до середини липня) — вже 23 971 провадження, у яких згадані 2 839 компаній. За 2023 рік кількість справ проти бізнесу зросла в 2,6 раза порівняно з попереднім роком. ≈80 % цих справ не доходять до вироків або закриваються без рішення суду. Часто компанії фігурують у Єдиному реєстрі, навіть якщо провадження закрили — ця інформація залишається, що впливає на репутацію .
Кримінальне право – найменш реформована частина правової системи України. Тобто з пережитками радянського минулого. У цьому Україна не надто відрізняється від інших пострадянських країн.
Ще з часів проголошення незалежності так вийшло, що кримінальне право стало інструментом вирішення політичних та економічних проблем. З його допомогою також зручно перерозподіляти власність. Змінювались Президенти, Уряди, склади парламентів, але проблема не вирішувалась. Новій черговій владі було вигідно просто очолити процес.
Адвокатська спільнота, вчені-правознавці давно б'ють на сполох щодо деградації системи кримінального права України. Найбільш повно така деградація проявляється у сфері кримінального процесу. Так, кримінальну справу легко порушити, але вона може тривати все життя, оскільки нещодавно терміни попереднього розслідування скасували.
Ускладнює цю проблему закон, який вимагає відкривати кримінальне провадження та здійснювати розслідування за будь-якою заявою, навіть якщо вона не містить об'єктивних даних про злочин. Це суперечить базовим настановам європейської правозастосовчої практики: сам факт знаходження людини під слідством вже передбачає обмеження її прав та полегшує вжиття примусових заходів проти бізнесу. У 2023 році в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом.
Відзначають ще одну тривожну тенденцію: почастішали випадки кримінального переслідування адвокатів у зв'язку з виконанням своїх професійних обов'язків. Це сприяє встановленню правової невизначеності, підриву довіри до права як інструменту захисту громадян, втратою інвестиційної привабливості України.
Траєкторію кримінальної справи в Україні часто порівнюють із потягом, який їде в одному напрямку – до засудження за будь-яку ціну. Перша зупинка поїзда – автоматичне вжиття забезпечувальних заходів. Насправді це або руйнація бізнесу, або його передача своїм людям.
Незаконне кримінальне переслідування бізнесу охоплює необґрунтовані обшуки, арешт активів, допити без доказів. Насправді часто ігнорують документи, які підтверджують законність дій.
Все це впливає на інвестиційний клімат, обсяги виробництва, загальні тенденції розвитку. Відсутність ефективного правового захисту, низький рівень банківського кредитування та несприятлива динаміка інвестиційної діяльності в економіці – тісно взаємопов’язані процеси. Дві третини сумарних інвестицій в економіці припадає на державні інвестиції, які активно підтримуються міжнародними партнерами і без участі яких динаміка інвестиційної діяльності в Україні була б ще гіршою. Слабка інвестиційна діяльність є відображенням несприятливого інвестиційного клімату в країні. Під час воєнного стану інвестиційний клімат додатково погіршували обмеження для іноземних інвесторів і можливість запровадження санкцій проти українських підприємців. Прямі іноземні інвестиції без реінвестування доходів у січні-квітні 2025 р. становили 402 млн дол. США проти 910 млн дол. за аналогічний період 2024 р.
Санкціонування та націоналізація активів різного походженням зараз доповнюється санкціонуванням активів окремих громадян України, посиленням тиску на бізнес. І хоча масштаби таких санкцій поки не є значними, вони посилають негативний сигнал для всього великого бізнесу як в країні так і за її межами. Адже, у такий спосіб порушується одна з підвалин ринкової економіки – непорушність прав власності на доходи і активи у рамках законної економічної діяльності.
Особливий інструмент тиску – запровадження внутрішніх санкцій проти бізнесу та його власників, часто безпідставно та з прозорою метою вилучення такого бізнесу.
Прикладів дуже багато. Не дивно, що Ferrexpo направила позов до інвестиційного арбітражу, як і інші компанії, які постраждали від довільного втручання, такі як Сенс-банк та люксембурзький власник компанії Моршинська.
Інвестиційний арбітраж – дієвий інструмент із протидії неправомірному вилученню власності. Українські великі підприємства активно ним користувалися, подаючи позови до Росії у зв'язку з експропріацією українських активів у Криму. Зараз сама Україна найчастіше виступає відповідачем. Можна з упевненістю сказати, що шанси позивачів у таких справах є кращими, тим більше, що Україна свого часу підписувала напевно найсприятливіші для інвесторів у міжнародній практиці договори про захист інвестицій. Передбачалося, що це ще один фактор для нашого входження до цивілізованої Європи.
Інвестиційні арбітражі мають достатній досвід і кваліфікацію для того, щоб кваліфікувати дії влади як незаконні, у тому числі і з погляду базових постулатів кримінального права. Результатом передбачувано буде присудження величезних компенсацій за рахунок України.
Передбачуваним результатом буде присудження величезних компенсацій за рахунок українського бюджету. І тут таїться найбільша несправедливість. Ті люди, які під виглядом кримінального переслідування та внутрішніх санкцій відбирають на свою користь бізнес, отримують всю вигоду, а всі витрати у вигляді компенсаційних виплат перекладають на пенсіонерів та бюджетників.
Богдан Данилишин